|
Ви обіцяли видати плиту ще рік тому,
але постійно відкладали реліз. Що саме змусило вас переносити дату виходу?
Мені дуже прикро, що ми весь час дуримо народ. Ми їм відверто брешемо, коли
кажемо, що наш альбом з’явиться на поличках крамниць восени, або ж навесні того
чи іншого року. І я би хотів вибачитися за те, що ми ніколи не дотримуємось
своїх обіцянок. Однак одну обіцянку ми все ж виконали – видали цей альбом.
Навесні, але не того року, якого запланували. Насправді було дуже багато
проблем. Трапилося багато і приємних подій, таких як запис чудової плити, запис
нових пісень. Це, вважаю, дуже великим позитивом, взагалі, для всього життя. Ну,
насправді першою проблемою було ДТП, яке я пережив, і тому просто фізично не міг
записувати нових пісень. Потім ті треки, які вже були готові, отримали інше
звучання, навіть інші тексти. Тому я вдячний, що таке відбулося. З’явилася
нагода переписати те, що ми колись робили. Я думаю все, що трапляється з
людиною, має лише позитивний наслідок.
В початковому вигляді залишилась пісня Кінець Світу, бо
вона була запущена ще до ДТП.
Основна частина матеріалу була записана вже після ДТП. Хоча більшість треків
були готові ще до цього, проте одні з них ще не мали слів, а другі мали тільки
приспіви. Тому більшість текстів були написані вже після аварії. Така пісня, як
наприклад Пропоную Мир залишилася з тим самим приспівом який був. Композиція
Мікрофони - так само з тим самим приспівом. А решта текстового матеріалу була
задумана вже, коли я був прикутий до ліжка. Кожне слово тоді влітало в мобільний
телефон, тому що дуже важко було записувати від руки. В мене одна рука була в
гіпсі, а інша погано працювала, то я одним великим пальцем правої руки набирав
деякі тексти в мобільнику. Я не кажу, що всю лірику написав у лікарні. Це не
так, але якісь тези, якісь уривки, філософські висновки, хоча я цього не люблю,
вони були записані там. А з того всього вже виходили завершені композиції.
Можливо, тому деякі тексти, коли читаєш сьогодні , не слухаючи музику, якісь
розірвані, вони наче не мають загальної концепції, наче вирвані десь з іншого
світу. Врешті, музика збирає їх докупи. Кожен музичний аудіо-трек складає всі ці
слова як пазли і мозаїку і виходить чудова пісня. Я вважаю, що цей альбом
найкращий за всю історію групи Друга Ріка.
Тобто ваша серія найкращого продовжується? Після збірки
найбільших гітів Деньніч виходить ще одна платівка з найкращим матеріалом?
Деньніч - це були підсумки. Ми позбирали вершки, всі гіти, і видали їх на диску,
а тепер є просто альбом наших особистих гітів. Навіть, якщо вони не отримають
такої ротації як ті всі пісні з платівки Деньніч, я впевнений, що це наші гіти.
Вони є найулюбленішими, вони є найріднішими. За все життя такого ще не було.
Насправді, в мене немає слів, бо я, коли слухаю деякі пісні і згадую той час,
коли це робив, коли писав і коли вставав, то навертаються сльози, реально.
Вибачте, може, комусь не сподобається те, що ми зробили. Ясно, що будуть такі
люди, але ми робили це чесно, щиро. Думаю, що люди, які щось переживали в житті,
зрозуміють, що ми мали на увазі.
Минулого року у твоєму житті були не тільки прикрі події,
але й приємні, зокрема народження сина. На диску є якісь пісні-присвяти йому?
Я жодної пісні не присвячував нікому, писав не для когось, а заради когось,
тільки тому, що ця людина була, і вона була якимось натхненням, або ж музою. Мій
новонароджений син і моя кохана людина є такими музами. Читаючи ті тексти, ви не
зрозумієте, чому саме. Там немає такого: «Ой, як мені чудово! Який ти маленький,
як я тебе люблю, як ми гарно з тобою купаємось в ванній кімнаті!» Але, як то в
радянських школах нас вчили, червоною ниткою проходить крізь весь твір тема
життя і тема жаги, любові до самого життя. Якби не було тих людей, яких я
назвав, то, можливо, не було б і зради чого жити, в принципі. Тому вони і були
натхненням, вони і є життя, як і ти є життя, як кожен з нас є членом цього
житті, і воно є прекрасним.
Тепер поговоримо про назву платівки. Спочатку ви планували
її назвати КосмоЗоо, потім казали, що вона буде називатись Фурія, а врешті решт
нарекли її словом Мода. Чому саме ця назва?
Мода є найактивнішим словом у словнику, в ньому є динаміка, є життя. Мода на
життя. Мода на все, що нас оточує. Мода рухає всесвітом. Вона його наближає чи
до краху, чи до якогось апогею щастя. Ми дуже залежимо від моди: на ній
заробляють гроші, від неї страждають люди, деякі навіть помирають, деякі стають
щасливими. Дуже сподобалось слово. Цю назву ми вигадали водночас з двома членами
колективу. Коли ми сиділи на студії, я був у підвалі, записував вокал. Хлопці
сиділи нагорі і думали як назвати альбом. І от наш гітарист каже треба назвати
Модно, а барабанник кричить: «Мода», і тут я виходжу, а я цього не чув, і кажу,
що треба називати Мода, а він мені: «Це я тільки що сказав, щойно я сказав
Мода». І після такого співпадіння думок ми просто не могли вже назвати альбом
якось інакше. А от щодо КосмоЗоо, до речі, ця назва мені особисто дуже
подобається, то вона, так само як і Фурія, не характеризує весь альбом. Це
виключно пісня КосмоЗоо. І просто важко деяким людям зрозуміти, коли ти,
наприклад, по телефону їм говориш, що виходить наш альбом, і він називається
КосмоЗоо. Вони відповідають: «Як? Космо Зу?» Ну так, якщо англійською читати, то
буде десь Космо Зу. Така назва потребує багато пояснень, а зайвий піар нам не
потрібен. Нам потрібна конкретика.
Ви спочатку взагалі не планували, що пісня Фурія увійде в
альбом, а потім взагалі зробили її синґлом. З чим пов’язане це рішення?
Фурія для нас була просто експериментом, який ми навіть не думали ні
візуалізувати, ні включати в плиту. Тому що 70% колективу кричали: «Це не Друга
Ріка. Це несправжнє. Ми будемо дурити народ. В нас є золота жила, за яку ми
маємо трусити і жити далі». Однак вирішили проекспериментувати, не все ж бути
однаковими. Тим більше, що ми щоразу намагаємося робити щось інше. Ми не є тими
виконавцями, які протягом 12-15 років співають одну пісню. Таких артистів в
Україні дуже багато. З одного боку, це класно, бо: «О! Це наш стиль». Але я би
не хотів, щоб у нас був якийсь сталий бренд сопливої романтичної групи, або ж
там дибільно-веселої команди. Ми є різні, так як і життя є різним.
З Фурією розібралися. Яка пісня продовжить її місію, я маю
на увазі, який трек стане наступним синґлом?
Наступним синґлом, скоріше за все, буде класичний мєдляк від Другої Ріки. Так я
думаю сьогодні, однак все може змінитись, бо наразі ми обираємо серед 5-6
треків. Назву їх всі: пісня О Будь, Дискомода, Дотик, Пропоную Мир, - майже пів
альбому.
Всім цим трекам пощастило потрапити на диск. А чи були
пісні, які через якісь причини не увійшли до трек-листа?
Є. Щонайменше 3 чи 4 треки навіть не дійшли до того, щоб на них записувати
вокали. Один трек є дуже попсовим, навіть попсовішим ніж пісня Деньніч. Але ми
не робимо музику якось спеціально. Коротше кажучи, цей трек може бути. Він має
місце в творчому надбанні групи Друга Ріка, в нашій базі. Але в цей альбом він
концептуально не вписувався, бо це є рок-альбом. Така пісня точно би випадала із
загальної обойми, і тому ми вирішили, що або ж він вийде окремим якимось синґлом,
або, якщо ми постаріємо і почнемо писати як деякі виконавці типу російських
колеґ Парк Горького, окремими сольними проектами попсу, косити капусту, то
можливо.
Яка з пісень платівки далась вам найлегше, а яка найважче?
Найважче і найлегше водночас записувалась пісня Фурія. Ми дуже швидко її
записали, але дуже довго зводили, тому що, ймовірно, наші інженери і не звикли
до нового нашого саунду і, ймовірно, їм було важко зрозуміти, як це налазить на
Другу Ріку. І взагалі, вони не знали, що робити і куди рухатись. Тому вирішили
все якось прилизати, заховати гітари. Потім ми почали їх діставати - пропав
голос, почали діставати голос – пропали барабани. Взагалі, технічний процес дуже
важкий, можна годинами з’ясовувати, чому саме. Спробував зводити наш концертний
режисер Олег Яшник, і за це йому велике дякую. Він хоча б знайшов якийсь вектор,
якийсь напрямок, в якому треба рухатись, оскільки Олег знає як група Друга Ріка
звучить наживо. Ми цей живий посил дали Телезіну і якось звели. Не якось, а трек
вдався. Отже, найлегше записувалась Фурія і найважче зводилася. Але загалом на
студії працювати дуже важко. Коли я записував вокальні треки, а робилось це на
іншій студії, тому що там, де ми писалися до сьогоднішнього дня було зайнято
іншим проектом. Бо трапився форс-мажор і ми свій час втратили тоді, восени, тому
змушені були записуватися на студії Кокон, я маю на увазі вокальні треки. Я
записав їх всі за чотири чи за п’ять днів, і втратив щонайменше 5-7 кілограмів.
Працював вночі, майже нічого не їв. Дуже важко, але коли ти тримаєш в руках
фізичний альбом, ти розумієш, що ось твій продукт, його можна тримати в руках.
Тобто ти вже, з одного боку щасливий, а з іншого – порожній, бо наче нема до
чого рухатись далі. Немає місця для кроку вперед.
Вокальні треки ти записував на Коконі, а інструментальні
партії, де писали?
Інструментальні партії записували на студії 211. Ми давно дуже працюємо з
Телезіним, вже нескромно давно. Хотілося б змінити студію і взагалі, вуха. Бо то
є наші вуха, так? Ми одні з перших, коли Віталій тільки приїхав сюди, почали
співпрацювати з ним ще на студії Столиця. Пізніше була його робота з Океанами,
потім з’явився його власний проект. Тепер не знаю, чи будемо далі працювати. Не
хочу нічого сказати поганого, просто прагнемо вже трохи іншого саунду. Мода
вдався нам. Він відрізняється від альбому Рекорд, від платівки 2, від Я Є тим
більше. Але наступний, ми будемо записувати десь в іншому місці, навіть не в
Україні. Нові пісні вже є, якісь надбання невеличкі. Бо коли ми зводили, просто
розігналися, і та інерція нас несла-несла і вже накопичили трохи пісень.
А яким буде наступний альбом?
Не скажу. Там ще менше конкретики. Тут навпаки, тут конкретика валить, а там її
буде дуже мало. Будуть ламані ритми, не конкретні вокали. Там не буде, можливо,
куплетно-приспівної форми. Є такий експеримент навіть в пісні КосмоЗоо, бо у ній
лише один куплет, і потім йде приспів, приспів і приспів, вірніше півтора
куплета. Десь такі форми. Не хочеться, та не те, що не хочеться, просто набридло
і якось неприродно, вони вже не лізуть ці куплети. Ми списалися як куплетисти.
|
